яничар

яничар
-а, ч.
У султанській Туреччині – солдат регулярної піхоти, створеної в 14 ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "яничар" в других словарях:

  • яничар — [йаниеча/р] ра, м. (на) ров і/ р і, мн. рие, р іў …   Орфоепічний словник української мови

  • яничар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • яничар — чара, ч. Св. Військовополонений християнин обернений у мусульманство; відступник від віри …   Словник лемківскої говірки

  • яничар-ага — и/, ч. У султанській Туреччині – найвище військове звання і посада в яничарському корпусі …   Український тлумачний словник

  • яничарський — а, е. Прикм. до яничар …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»