- яничар
- -а, ч.У султанській Туреччині – солдат регулярної піхоти, створеної в 14 ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
яничар
Смотреть что такое "яничар" в других словарях:
яничар — [йаниеча/р] ра, м. (на) ров і/ р і, мн. рие, р іў … Орфоепічний словник української мови
яничар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
яничар — чара, ч. Св. Військовополонений християнин обернений у мусульманство; відступник від віри … Словник лемківскої говірки
яничар-ага — и/, ч. У султанській Туреччині – найвище військове звання і посада в яничарському корпусі … Український тлумачний словник
яничарський — а, е. Прикм. до яничар … Український тлумачний словник
